Класифікація приладів нічного бачення
Вибір ПНБ для використання на фронті, полюванні, під час пошуково-рятувальних робіт або охорони об’єктів є непростим завданням. Нині в продажу доступне велике розмаїття моделей, що різняться за вартістю і функціональними характеристиками. Який прилад є найкращим? Щоб розібратися в цьому питанні, поговоримо про ключові принципи роботи та покоління ПНБ.
Способи реалізації функції нічного бачення та особливості роботи ЕОП
Розпізнавання об’єктів у темряві реалізується шляхом використання трьох технологій, втілених під час розроблення відповідних типів приладів:
-
тих, що мають електронно-оптичний перетворювач (ЕОП);
-
цифрових;
-
тепловізійних.
Більшість сучасних ПНБ працюють на основі ЕОП. Принцип пасивної дії перетворювача полягає у наступному.
-
Вхідна лінза збирає світло, випромінюване від об’єкта, і спрямовує його на фотокатод, що генерує електрони.
-
Електрони, посилені та прискорені магнітним полем, потрапляють на люмінесцентний анод, де перетворюються на фотони.
-
Оптика окуляра фокусує фотони, завдяки чому спостерігач бачить чітку картинку там, де майже нічого не видно неозброєним оком.
Для ведення спостереження в повній темряві сучасні прилади оснащуються інфрачервоним освітлювачем, що дозволяє оптиці працювати в активному режимі.
Покоління аналогових ПНБ
Різниця між поколіннями приладів нічного бачення впливає насамперед на якість зображення і термін служби оптики. Зупинімося на основних характеристиках перетворювачів різних модифікацій. Додатково зазначимо, що кожне покоління позначається як Gen (Generation) і крім основної версії має вдосконалену (+).
Нульове покоління. ЕОП були винайдені ще перед Другою світовою війною. Перші ПНБ важили кілька десятків кілограмів, працювали лише протягом години та використовувалися здебільшого на танках і протитанковій зброї.
Gen 1 та 1+. Перше покоління ПНБ почали застосовувати військові США під час бойових дій у В’єтнамі. Такі прилади здатні посилювати зображення у 900–1200 разів і розпізнають цілі на відстані 150–200 м. У базовій версії краї картинки розмиті, у поліпшеній — чіткіші. Роздільна здатність — 25–35 ліній (штрихів) на міліметр. Термін служби — 1500 годин.
Gen 2 і 2+. ЕОП, розроблені у 1970-х роках, оснащуються мікроканальною пластиною, що посилює потік електронів. Компактніші порівняно з попередніми модифікаціями конструкції дозволяють бачити об’єкти на відстані 400–600 м, посилення зображення сягає показника понад 20 000, роздільна здатність всередині картинки — 45–80 л/мм. ПНБ можуть працювати 2500–5000 годин.
Gen 3 та 3+. Принцип роботи приладів ніяк не відрізняється від попередніх версій. Відмінність полягає у застосуванні фотокатода на основі арсеніду галію, а отже, збільшенню вдвічі чутливості приладів і досягненню чіткішого та яскравішого зображення. Робоча відстань збільшена до 1000 м, посилення зображення — до 50 000, термін експлуатації — до 10 000 годин. ПНБ 3 покоління, до яких належать моделі американського розроблення PVS-14, є «золотим стандартом», що використовується в армії НАТО.
Попри те, що деякі виробники позиціюють нові моделі як Gen 4, такої модифікації ЕОП у класифікації ПНБ фактично не існує. Отже, 4 покоління — це не більше, ніж маркетинговий хід.
Класифікація ПНБ за функціональним призначенням
Залежно від типу конструкції та особливостей її застосування прилади нічного бачення поділяються на:
-
монокуляри, що призначені для спостереження одним оком і зовні нагадують зорову трубу;
-
біноклі, оснащені двома комплектами вхідних лінз і окулярів;
-
окуляри — прилади з однією трубкою. Такі моделі дозволяють стежити за об’єктом обома очима.
Функція незначного збільшення зображення є в біноклях і монокулярах, в окулярах вона відсутня. Окремою категорією оптики з функцією бачення в темряві є нічні приціли. Найбільший попит у військових мають монокуляри, зокрема PVS-14.
Професійні прилади нічного бачення коштують недешево — не менше $3000. Водночас вони добре захищені від ушкоджень, пилу і вологи, мають невеликі габарити та можуть кріпитися на шолом або зброю.